Дорога до світла
sashenika — 29/09/2008 - 10:57
Збірка: За межею
Дорога до світла блукала у ночі
Шукала щось рідне, коричневі очі.
Забігла до серця, постукала в двері,
Почула лиш тишу і муху на стелі.
Спустилась по сходах гарячої крові -
Зустріла лиш зиму й сніжинки прозорі.
Повірить в безвихідь не вміла ніколи,
Дорога до світла шукала любові.
До серця вернулась - відчиненні двері,
Порожня кімната, лиш думки веселі.
Спитала про душу. "Сховалась у п’яти,
Боїться страшенно все нове приймати."
"А гостя ти приймеш, що прагне кохати?" -
Дорога до світла боялась спитати.
Та серце почуло в думках дану фразу:
"Приводь свого друга - прийму його зразу."
Дорога до світла блукала у ночі
Чи в самоті осліпла дівочій.
Жаліючи душу, засяяла свічка -
Лиш вогник надії, шанс невеличкий.
Спустилась душа на світлі алеї,
Там щастя сльоза чекала на неї.
Дорога до світла блукала востаннє.
Назва зупинки – "справжнє кохання".