Тій, що не дочекалась...
Funki — 25/09/2008 - 15:24
Збірка: ''Втоплений в океанi кохання''
Я бачив цю прекрасну землю з висоти,
мов птах на літаку взлетівши в небо-
покинув місце, де лишилась Ти,
потрапив в місце, де тепер без Тебе...
...сумую, Боже, як же я сумую,
думки ані на мить мені не дають покою,
коли нарешті, я відстань цю зруйную
та повернуся, буду знову поруч із Тобою,
бо вірю в те, що Ти чекаєш,
чекаєш також на цю мить,
а якщо - ні, тоді не знаю,
чи варто буде далі жить?
чи варто буде повертатись
на землю спалених надій,
чи краще буде залишатись
в країні де ти як-не-як чужий,
де є любов, та не кохання,
де є красуні, та вони -
не йдуть у жодні порівняння,
таких як Ти більш не знайти,
у цьому Всесвіті безкраїм,
в сплетінні зірок золотих,
я бачу лиш одна палає,
одна лише, й ця зірка - Ти,
ведеш мене, зовеш до себе,
я б сам дороги не знайшов
і тут лишивсь та повертатись треба,
причиною тому є любов,
й повернусь, я обіцяю,
лише на мене почекай,
я спробую зробить для Тебе
із грішної землі - небесний рай,
я напишу ще сотні віршів,
скажу Тобі мільярди слів,
підніму неба Тебе вище
та опущу серед уквітнених полів,
у розмаїтті трав зелених,
де прекрасна кожна мить,
лише, благаю, зачекай на мене,
дозволь хоча би спробувать -
для Тебе це зробить...