Жук між шибками
arzt — 25/07/2008 - 11:33
Дивлюся у вікно. Усередині подвійної рами борсається жук. І як він туди забрався? Можливо, зимував у якійсь шпаринці, шукаючи порятунку від холоду. Як би там не було, але зараз йому непереливки. Бо ж ніяк не знайде виходу, бідолаха. Тут йому, нещасному, й кінець. Хоча... Що мені варто?.. Я прочиняю вікно, нігтем підштовхую в'язня до виходу. А він, дурненький ще й пручається, тікає від мого пальця, ховається в куток... Нарешті... Полетів собі...
Дивлюся у вікно та й думаю: що спонукало мене допомогти тому жуку? Що то за жук? Може, він є сільськогосподарським шкідником? Не знаю. Чи вплинув мій напівсвідомий вчинок на збереження чисельності популяції тих жуків? Навряд чи. Чи зрозумів той жук, що з ним трапилося? Не смішіть мене. Чи житиме той жук все літо, чи його через хвилину склює якийсь птах? Хто знає? І чи варто було перейматися питанням купки молекул на тлі безмежного Всесвіту?
Дивлюся у вікно та й думаю. Вже не про жука. Про себе. Буває, що тобі скрутно. Безвихідь. І допомоги чекати, начебто, нізвідки. А допомога таки приходить. І ти не розумієш, звідки саме й чому саме тобі... Певно, є Той, хто дивиться на нас, грішних, у своє вікно...