Збірка: Відверте
Мої гарячі сльози – волошки в морі сонця,
Гойдають їх мрійливо духмянії жита.
Зірчасті сині квіти – Мої нестерпні болі,
Вони як в небі зорі, без них душа пуста.
Не думай, що це тяжко – носити в серці квіти,
Що пахнуть гіркотою, іскряться сяйвом сліз,
Вони немов намисто, розсипане тобою,
Така вже моя доля, така як ти приніс…
В цих світлячках дрібненьких всі почуття до тебе,
Ясна блакить небесна і дощові жалі…
Зів’януть мої квіти, а ти і не пізнаєш,
Красу простих волошок, які цвітуть в мені.