Експеримент
Павло Аріє — 23/06/2008 - 19:48
Збірка: Драма
Павло Ар’є
Експеримент
П’єса з фільмом
у двох діях
Попередження! Цей драматичний опус вміщує незначну кількість молодіжного сленгу. Окрім цього: сюжет цієї фантастичної трагікомедії - цілковито надуманий. Автор просить борців “за бездоганну” чистоту мови і прихильників радикального фемінізму, не ображатися і не приймати усе занадто близько до серця.
Дійові особи:
Номер 769 0000 55 - Молодий чоловік, студент, спортсмен, відмінник.
Брюнетка - Лиса жінка, з перукою. Агентка консорціуму.
Срібляста - Жінка в комбінезоні. Співробітниця консорціуму.
ДІЯ ПЕРША
Абсолютно порожня, з металевими стінами, підлогою і стелею кімната. Слабке, розсіяне фіолетове світло.
Десь удалині чується, з початку слабкі, потім все сильніші звуки металічного ляскоту. З'являється, на мить, отвір у стіні, з нього вилітає металева скриня на роликах. Зупиняється посередині сцени. Світло на сцені стає жвавішим. Зі стін і підлоги валить газ зеленого кольору. У скрині щось починає вібрувати, потім битися. У решті відлітає кришка і з скрині, з криком вискакує переляканий молодий чоловік у білій лікарняні сорочці на голе тіло. На сорочці чорним виведено номер: 769 0000 55. Він озирається, тре свої скроні, не може зрозуміти де він, і що з ним сталося. Ніби хоче щось сказати але від страху звуки ледь вириваються з його вуст назовні.
Він: Де я? Що зі мною? Мамо.... Що зі мною? Де я? (Тримається за скроні.) Так..так..так спокійно. Все гаразд. Незабаром все з'ясується. (Оглядає себе.) Напевно я опинився в лікарні. Зі мною щось трапилося і тільки тепер я прийшов до тями. Але що за ідіотське освітлення! (Підходить до металевої стіни, легенько стукає). Залізна ...
(Швидко підходить до протилежної стіни, стукає сильніше). Також залізна... Навіть підлога залізна... Дивно...
Дивна лікарня. Може психушка. Та ні, там стіни навпаки м'які. А де ліжка? (Гупає ногою по ящику. Хіба це ліжко? Скоріше труна. Якого дідька треба було мене запихувати у цю залізяку? Може думали що я помер? І що за дебільний номер на цьому балахоні? Трупарня... Хтось має відповісти за всю цю маячню! Так, треба знайти вихід.(Рухається по периметру кімнати, шукаючи вихід). І виходу також немає. Жодного натяку на вихід. Це схоже на якийсь жарт. Ну так! Напевно хлопці пожартували. Самі сидять десь, знімають мене на відео і ржуть як скоти. (Голосно.) Ну годі! Ну де там ваші камери? Жарт вдався! Ну випустить мене! Гей!... Ну досить! Це вже не смішно! І взагалі тупо. Ну, де ви?! Досить вже! Мені додому треба. Ну козли, начувайтеся! (Його поведінка стає дедалі нервовішою. Починає щосили гупати ногами в стіну.) Гей! А ну випускайте! Ідіоти! Ви-пу-стіть мене!
Боляче вдаряється о стіну, падає на землю, з криком болю. Доповзає до скрині, закриває кришку. Лягає зверху.
Він: Тепер день чи ніч, вечір або ранок? Якщо ранок – то Мама вже встала, як тільки розвиднілося пішла по хліб. Білий такий з духмяною шкірочкою, ще тепленький що його їси з медом та запиваєш молочком і нічого більшого для щастя не треба. А як що день – Оля вже в університетському парку сидить на лавці, книжку читає. Волосся розпустила, тільки но і робить, що тоненькими своїми пальчиками спадаючі, на очі, пасма поправляє. Я сиджу на сусідній лавочці, ніби також читаю, а сам на неї тихенько дивлюся. Завжди якось бракує куражу з нею розговоритися. Вона ж ніколи на мене ї не гляне. Ех які в неї перса... Я коли свого звіра ганяю завжди про її перса думаю. Ох! Олю – Олю! Що ж ти зі мною робиш? Одне знаю точно - тепер не ніч. В ночі всі сплять, спокійно. А я відчуваю всім своїм нутром, що саме в цю мить десь вирує життя і все безупинно змінюється. Тим часом я тут валяюся мов загублена і всіма забута річ. Поки я звідси вирвуся світ втече від мене, як трамвай з під носа - ти його ще бачиш а вдіяти вже нічогісінько не можеш. І надія кудись встигнути нагло вмирає, бо ж на таксі грошей не вистачить.
Підводиться, сідає верхи на скриню.
Він: Будь як, але треба згадати, що зі мною сталося. (Напружується, закриває, відкриває очі, глибоко вдихає ї видихає.) Ні, нічого не пригадується. Спробує методом послідовності: Останнє що пригадується- якась пянка, танці, якісь, дівки - імен не пам'ятаю... Все. (Пауза.) Яка п'янка? Що за дівчата? А що було перед цим? Почну з початку: Прокинувся вже після десятої, вдома. Ну так! Була субота – мій улюблений день. Прийняв душ, поснідав – цього разу окрім хліба з медом мама дала домашнього сиру з чорничним варенням. Ненавиджу сир. Потім мама принесла дивного листа без зворотної адреси. Конверт формату А-4, сріблястого кольору. На ньому була наша адреса, моє прізвище і ім'я. Насправді дивний конверт – такого я ще не бачив бо був він не паперовий, а не знаю який щось між тканиною й металом. Мама пробувала його відкрити і так і сяк і ножем – нічого не вийшло. А тільки но я у руки взяв - та він виявився не запечатаним. В середині був звичайний аркуш паперу. Щось йшлося про якесь контрольне тестування – сьогодні - о тринадцятій годині. Була адреса – це був старий корпус біологічного факультету, в Університеті. Також було про те, що покарання у разі запізнення чи неявки неминуче. Одразу зрозумів, що це якась фігня. По перше – старий корпус біофаку вже більше року не функціонує, у зв'язку з перебудовою. По друге – ні про яке тестування я ніколи не чув. По третє – все було написано ніби то грамотно, але щось все ж таки було не нормально – в офіційних установах так не пишуть. По четверте – Не було ніякого підпису – також ненормально. Я одразу збагнув, що це чиїсь дурні витівки. Але вирішив піти подивитися.
Підводиться зі скрині, розминається.
Він: (Голосно.) А як що я захочу в туалет? (Пауза.) Ага!
Тобто маю все прямо тут робити. (Заглядає в скриню.) Краще
ніж в куті. Втім – дякую! Поки, що не хочеться. (Заскакує в
верхи на скриню, катається відштовхуючись ногами.) Станція
після десятої ранку – субота. Вихід на праву сторону.
(Зіскакує з скрині, відкриває кришку. Говорить у скриню.) Увага!
Наступна станція дурний, сріблястий конверт! Обережно
двері закриваються! (Захлопує кришку, заскакує верхи на
скриню, катається.) Станція дурний, сріблястий лист!
Вихід наліво.
(Зіскакує, відкриває скриню. Говорить в скриню.) Наступна
станція тринадцята година – Біофак. (Захлопує кришку,
заскакує на скриню, їде потихеньку.) Отже: Прийшов я під
біофак за три хвилини перша. Та бачу Петро, однокурсник мій, сидить
на лавці, п'є пиво. Та сам на вхід зиряє. Я до нього. Кажу: А
ти що тут робиш? Відповідає, що листа отримав та показує
мені такий самісінький конверт. Та каже: Дивно це якось,
немов на якийсь лохотрон схоже. В нього було на пів
першої назначено. Та він прийшов раніше –
подивитися. Каже: Щось тут дивне відбувається. Заходять
туди люди, а ніхто не виходить. Що, ще більш підозрілише –
заходять туди тільки чоловіки, всі молоді, міцної статури.
Спитався на на яку мені стріла набита? Я відповів: На першу. А він:
Тобто твоя черга. Підеш? Нєа – відповів я – не піду.
Посиджу також, подивлюся. Він розповів що приходять люди
кожні 15 хвилин. Але як правило всі припераються на п'ять
хвилин раніше, чекають, а потім заходять. І з кінцями. На
бійню якусь схоже. Розказав також, про банди лікарів що
заманюють молодих здорових людей, присипляють їх а
потім розчленовують на донорські органи, які за шалені
бабаки продають до приватних клінік по всьому світові. Я
кажу: То ж треба до міліції бігти. А він: До кого? До ментів?
Ти що? Це ж мафія! Шалені гроші. Все куплено за все
заплачено. Каже: Твоя міліція тебе одразу ж туди і відведе -
прямо на операційний стіл до доброго доктора Айболіта. То
що тепер робити? – поцікавився я. Тихенько чухати, поки нас не
помічено. Як ми з від там гандурасили. Я так ще ніколи не
бігав. (Зупиняється, відкриває кришку.) От вам і станція Біофак. (Голосно у в всі сторони.) Алло! Люди! Збирається мене хтось випускати?! Ну що я вам зробив? (Пауза.) Я тут вже й не так довго, вже божеволію. Ніколи не уявляв себе в такій ситуації. Чи взагалі уявляють собі люди що з ними діятиметься, прокинься вони в залізній труні у якимсь бункері без виходу. Про це краще не думати... Отже вирішили ми з моїм кумпелем Петром, як найскорше напитися, як говориться - за врятування наших душ. Нашкробали грошенят як раз на 0,5 горілки і пляшку Коли. Посідали ми по під кущами у парку. П'ємо, запиваємо. А тут він мене і питає. Чи багато я дівчаток бавив. Не рахував – збрехав я. Ага! Тобто досвідчений,- продовжував він. А ти чув щось про андеґраундні секс-вечірки? Я чесно відповів,- ні. От він мені і розказав про те, що один його знайомий займається організацією розваг для гарненьких закордонних панночок, люблячих гострі враження і сексуальні пригоди. І що сьогодні вечором відбудеться вечірка, з класним пійлом, марихуаною, й розкішними дамами.
Отже, Петро запросив мене на вечірку. Правда попередив, що хлопців завжди
запрошено більше, щоб клієнтки мали вибір. Але якщо тобі пощастить, і тебе буде обрано, то ти ще і грошенят заробиш, додав він.
Таким чином я доїхав до станції вечірка. Думаю, що тут я і попався. Гладенько виголений й ретельно підмитий в свіжих шкарпетках і найкращих трусах я прийшов в зазначене Петром місце, ми домовились на десяту. Петро чекав. Ми зайшли в якийсь напівпідвал з написом на дверях приватний клуб. Щоб сказати що ті жінки, яких я там бачив були розкішними... Я б не зарікався. Але драп був супер, пив я лишень Самбуку, і танцював хаос. Так класно, я ще не відпочивав. А потім..., що ж було потім? От воно як буває. Пам'ятається майже все, але це майже.... Не вистачає якоїсь дрібнички, через яку вся картина нічого не означає. Далі в голові так багато емоцій, що для пам'яті місця не вистачило. Кляте куриво! Зарікаюся більше не буду. Ну до дідька цю всю гидоту. Існує купа більш прийнятних засобів релаксації. Просто треба їх знайти. Наприклад йога. Робиш собі різні вправи ( Робить прості, вправи з йоги.) Ніжка сюди, ручки сюди, і найголовніше дихати. (Глибоко і ритмічно дихає.) Круто заспокоює. Говорять, таким чином можна досягнути такого катарсису, що ніяка маріхуана або горілка і в порівняння не їде. Все здорово і у рамах закону. В цьому стані люди можуть згадати все що вони робили або казали у будь який день свого життя, де хто пригадує навіть момент свого народження...А – ху... А – ху.. (Виконує, ще декілька вправ з йоги.)
Так, так, так... Пригадується мені така собі брюнетка з довгим волоссям. Дивна, з синіми нігтями. Вона також танцювала...
Ні! Тільки дивилася, точніше спостерігала за мною. Потім вона мене кудись тягнула, та я не хотів. Ми ще щось пили... От стерво! Вона мені щось підсипала... Було якесь диватство в її рухах. Тепер все зрозуміло: мене викрадено. Але ж з якою метою? Ну кому я потрібен? Ми з мамою бідні самотні люди. Для жарту? Занадто круто, все організовано. А може це і є неминуче покарання від сріблястого конверту, за не явку? Тобто за логікою подій я таки остаточно приїхав. Мене от от мають порубати на шматки і порозсилати по всім куточкам планети. Я лишень дочікуюся прибуття доброго доктора Айболіта. Або що ще страшніше у якості покарання мене не будуть присипляти, розріжуть живцем. (Підскакує.) От чорт! В яку халепу мене затягнуло? Ненавиджу коли одні питання і жодної відповіді. Зюськи! Я так просто не дамся! Чуєте ви?! Хто б ви не були! Я не піддослідний кролик! Я радше розіб'юся об ці ваші кляті залізяки аніж віддамся вам! Я вимагаю відповідей!... (Чекає відповіді, дивиться по сторонам.) Не вірите?! Я вам покажу!
З розбігу б'ється о стіну. З носа тече кров. Виючи від болю і збудження, знову розганяється і кидається на стіну. Відповзає від стіни, щоб повторити. Раптово з нікуди і зі всюди лунають механічні голоси.
Голос 1 Припинити!
Юнак з переляку стрибає в ящик, захлопує себе. Через якийсь час при відкривається кришка, він виглядає у щілину.
Він (Тремтячим голосом.) Гей! Хто там?
Голос 2 Залишити саркофаг!
Юнак знову ховається. Через мить висовується.
Він А я не хочу!
Голос 1 Застосовуватимуться покарання!
Голос 2 Останнє попередження! Неслухняність суворо каратиметься! Залишити саркофаг!
Він Добре, добре! Вилізаю. (Вилазить.) Ну? Що тепер? Що за дебільні жарти?!
Голос 2 Жарти заборонено...
Він От як? Тоді що це воно є? Що коїться?
Голос 1 Питання – за дозволом.
Він Як би там не було – я шалено стомився і хочу до дому. Негайно відпустить мене.
Голос 2 Інпосібл.
Голос 1 Неможливо
Він Як це інпосибл? Чим ви там наширялися? І голоси ви собі дебільні підробили! Я вас все рівно впізнав. Петро! Ти!
Голос 1 Форма звертання не коректна.
Голос 2 Форма звертання - Петро не узгоджена.
Він Ок! Тобто як же вас викликати?
Голос 2 ... Ніяк. Відповідати тільки на питання.
Він Які такі питання?
Голос 1 Номер 769 0000 55 відповідає на питання номер один:
Голос 2 Кількісна якість статевих контактів з протилежною статтю?
Він Що?! Та пішли ви під три чорти! Номер (Читає з лейби на своєму халаті.) 769 0000 55 на такі питання не відповідає. І на інші також.
Голос 1 Не відповідати заборонено!
Він Чхати! Я вимагаю дотримання моїх прав! Зокрема прав людини. Ніхто не має права мене поневолювати!
Голос 2 Прав не передбачено.
Голос 1 Номер 769 0000 55 не має прав.
Він Та хто ви такі щоб позбавляти мене прав?! Вони надані мені від народження, і будуть належати мені до смерті! А деякі навіть і після. Ви лишень можете або дотримуватися моїх прав або порушувати. Але не відміняти.
Голос 1 Права не відмінено, їх не існує. Дискусія на цю тему закінчена.
Голос 2 Кількісна якість статевих контактів з протилежною статтю?
Він Та гуляйте, ви, зі своїми контактами! Я ж вас не питаю про ваші. От я вам краще про права людини розкажу: Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства. Загальна декларація прав людини, стаття перша.
Голос 2. Відповідати на поставлене запитання!
Він. (Позіхає.) Щось я стомився. Приляжу, спробую поспати. Прокинусь, а це лише дурний сон був.
Починає моститися на саркофазі. Влаштувавшись закриває очі. У просторі з'являється промінь, що шукає по приміщенню. Знаходить його. Роздається дивний звук. Він падає з саркофагу, кричить від болю.
Він Ай! Що це? Ай як боляче!
Промінь зникає.
Голос 1 Промінь застосування.
Голос 2 Призначено для полегшення налагодження комунікаційних контактів.
Він (Люто.) Просто кажучи - ви використовуєте тортури... А от дідька вам лисого! На таких умовах, я не відповідатиму жодне питання. Спочатку виконайте мої умови!
Голос 2 Застосування променю буде продовжено з подвоєною силою.
Голос 1 Умови, права і застереження від піддослідного не передбачено.
Він А ви передбачте! Тоді я відповідатиму!
Голос 2 Не узгоджено.
Він Я не відступлюся! Кожна людина має право на життя, на свободу і на особисту недоторканність. Стаття третя, ( напружено оглядається, очікуючи нападу).
Знову з наростаючим вібруючим звуком з'являється промінь, промінь набирає сили, ось, ось щось вибухне. Юнак ховається за саркофагом.
Він. Ніхто не повинен зазнавати тортур, або жорстокого, нелюдського, або такого, що принижує його гідність, поводження і покарання. Стаття п'ята загальних прав людини, проголошених Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 10 грудня 1948 року.
В останню мить промінь зникає.
Голос 1. Вимоги номера 769 0000 55?
Він. (З полегшенням.) Ось, це вже краще, не дарма я вчуся. Дайте хвильку подумати. По перше: Я вимагаю гарантію, що після того як я відповім на ваші питання, мене буде відпущено. По друге: Прошу пояснити де і що це взагалі означає. По третє: Я не відповідаю на питання інтимного характеру. Четверте: Мене дратують ваші ідіотські голоси! Хочу говорити по людські. І не звертайтеся до мене як до якоїсь абстракції! Я особистість! До мене можна на ти. На ім'я я - Олександр...Ось! Ху..ух! Поки що все!
Пауза. Чути шурхіт, клацання. Олександр чекає.
Голос 1 Умова номер один буде виконана. Після тестування номеру 769 0000 55 буде надана повна свобода переміщення.
Голос 2 Умова номер два буде виконана. Об'єкт буде введено у суть справи.
Голос 1 Умова номер три некоректна. Дослідження потребує повного спектру інформаційного забезпечення. Дискретність не можлива.
Голос 2 Умова номер чотири у стадії обробки.
Він. Що означає - у стадії обробки?
Голос 1 (Приємним жіночим голосом. Занадто приємним щоб бути справжнім.) Ми задоволені тим, що по іншим пунктам у вас не з'явилося заперечень.
Голос 2 (Голосом дівчини підлітка.) Умова чотири буде виконана частково.
Він Тобто?
Голос 1 Ім'я – Олександр, до вас не застосовуватиметься.
Він Але цей номер! Він, вкрай не зручний.
Голос 2 Вас переведено на інший рівень дослідження. Присвоєно ім'я С-4.
Голос 1 Це все, що може бути вам наразі запропоновано.
Він Треба все зважити. (Пауза.) Окей! Найголовніше, що скоро піду до дому. Ну пояснюйте мені чому я тут, і що це все означає.
Кінець першої дії.
Дія друга
Затемнена сцена. На одній зі стін з'являється крапка, що розповзається до розмірів кіноекрану. Короткий фільм тривалістю визначеною режисером.
З затемнення, на екрані :
Безмежний зірковий простір.
Чується звук, максимально відображаючий порожнечу і безмежжя.
Картинка переходить у рух.
Звуковий ефект відображає шалену швидкість.
Жіночій голос:
Консорціум науковців репрезентує: екперімент SA-666, кодова назва: “Раса М”. Експериментальна площина:
На екрані:
З’являється великим планом планета “Земля”
Жіночій голос:
планета Y-16
На екрані:
Планета “Земля” перетворюється в людський зародок, що швидко розвивається.
Далі йдуть, змінюючи одне одного, кадри:
Потокі води. Немовля чоловічої статі, що пливе під водою. Червоним кружком виділено геніталіі немовляти.
Древні знакі, що символізують чоловічий початок: Єгіпетські хрести, античні колони і статуї, азіатьські зображеня статевих органів.
Картини епохи ренесансу з зображенням чоловічої плоті. Еротичні фото кінець IXX, початок XX століть.
Сучасні порнографічні комікси.
Сцени спортивних змагань з фільму Лені Ріфеншталь "Олімпія"
Сцени з боїв без правил.
Сцени насильства над людьми і природою.
Сцени парадів, крокуючі солдати на тлі величезних ракет.
Оголена жінка з оголеним чоловіком, наближаються один до одного.
Атомний вибух. Далі йде нескінченна низка різноманітних міцних вибухів.
Жіночій голос:
Протягом тридцяти тисячоліть людська раса продовжує свій розвиток без участі осіб чоловічої статі. Що призвело до певних деформацій у генетичному і суспільному розвитку людського універсуму. Наше раса опинилася на межі виродження.
Світовим урядом. Було вирішено провести низку експериментів. Метою яких є виявлення можливостей встановлення “статус-кво”. А саме: можливості повернення в людський універсум чоловічої статі. Експеримент було названо “Раса М”. У межах експерименту було досліджено самостійний розвиток трьох штучно створених людських цивілізацій. Результати двох перших експериментів, “Раса М-1” і “Раса М-2” негативні. Обидві раси визнані деструктивними, і небезпечними. Ви є піддослідними в експерименті “ Раса М-3”. Саме тепер проводиться аналіз підсумків діяльності вашої цивілізації.
На екрані:
Короткий час тривають вибухи. Екран звужується, перетворюється у крапку, зникає.
Кінець фільму.
Сцена мить лишається у темряві. Повільно з’являться світло. Те саме оточення, що була у першій дії. На саркофазі сидить юнак. На його балахоні стоїть новий номер: С-4.
Він Неймовірно! Важко повірити. Ви смієтеся з мене?...
Голос 1 Хочете вірите, хочете - ні. Ми свої зобов'язання виконали.
Голос 2 С-4! Ви готові відповідати?
Він Чекайте! А де живуть ті дві інші цивілізації: М-1 і М-2?
Голос 2 Вони існували на цій же самій планеті, де існуєте тепер ви.
Він Тобто! Вони були нашими попередниками на Землі?
Голос 1 Так...
Він Я хочу знати, яка їхня подальша доля?
Голос 1 Їх було стерто.
Він (Приголомшено.) Як стерто?
Голос 2 Утилізовано. Нам було потрібно місце для подальших експериментів.
Голос 1 М-1 і М-2 були зречені на самознищення. Ми лише прискорили їхню загибель.
Він Я не погоджуюся бути часткою якогось страшного експерименту! Ні! Я не експеримент... Моя мама не експеримент... Мої друзі не експеримент... Оленька, що сидить у парку на лаві – вона не може бути експериментом... Чули?! Ви там?!
Голос 1 У будь-якому разі, вам необхідно, заспокоїтися і відповісти на наші запитання.
Голос 2 Вас обрано. Від вас залежить майбутнє.
Він Яке майбутнє? Ви хочете сказати - мої відповіді можуть допомогти? Вони мають таке велике значення? Чому саме мої відповіді?
Голос 1 Ви обраний!
Він Але я не готовий! Я не хочу такої відповідальності! Не хочу!
Голос 2 Ви не маєте вибору. Вас обрано.
Він А що як я не здужаю? Що буде тоді?
Голос 1 Буде те що буде.
Голос 2 На зволікання немає часу. Ви готові?
Він Ні. Я хочу додому… до мами. Відпустіть мене… Розумієте? Я не можу відповідати за всіх! Не можу відповідати за все людство! Я не маю права.
Голос 2 Вас обрано, номер С-4!
Він Як я, простий хлопчина, можу відповідати (Показує у сторону екрану.) за це усе?
Голос 1 Але ж, хтось має, рано чи пізно, за все відповісти?!
Він Хто інший, але не я!
Голос 1 Ви не один. У цей час у всіх куточках цієї нещасної планети, представники всіх ваших народів, відповідають на питання наукового консорціуму.
Він То ви влаштували таки собі всепланетне судовище?.. І які ж звинувачення?
Голос 2 Це не судовище. Звинувачень нема. Є лише факти, більшого не треба.
Голос 1 Ми намагаємося лише зрозуміти...
Він Зрозуміти?
Голос 2 Зрозуміти – чому. Чому?.. Чому нашим праматерям довелося, тисячі років тому, винищити чоловіків, як заразу, як смертоносну бацилу. І це ми вже здається зрозуміли.
Голос 1 Але ми ніяк не второпаємо, чому наша ощасливлена, відсутністю чоловічої погані цивілізація, деградує. Чого такого важливого ми втратили позбувшись вас?
Голос 2 Тисячі років ми моделюємо вас. Сподіваючись отримати ідеального чоловіка, який би зробив нас щасливими.
Він Хіба можна побудувати щастя з чогось ідеального?
Голос 1 Що таке щастя? Який сенс вкладено в нього?
Він От так питаннячко... Напевно щастя це мить заради якої варто пережити безліч страждань.
Голос 2 Як все складно... У вас немає інших слів, щоб пояснити сенс цього вашого – Щастя?
Він Я знаю, що ви втратили позбувшись чоловіків. Класного пропихона. Тоді б у вас все в голові стало на місце. І ви б змогли в решті-решт осягнути сенс щастя.
Голос 1 Пропихона? Що таке - класного пропихона?
Він Коли ви останній раз кохалися з чоловіком?
Голос 1 Ми не займаємося подібними речами. Наша раса давно вийшла з тваринного стану.
Він В такому разі, ви шукаєте те, чого нема. Вам хоча б відомо що таке кохання?
Голос 2 Евентуально… так. Почуття притаманне низько-розвинутим
істотам.
Він (Підскакує). На якому евентуальному?! Ви в своєму розумі? Цей стан або знайомий або ні! Про яке щастя ви мрієте, якщо не визнаєте кохання?
Голос 1 Тобто саме коханням керуєтесь, ви чоловіки, руйнуючи світ навколо себе.
Він Може й так. Чого не зробиш заради жінок.
Роздається дзищання, ніби перемотується плівка на аудіо-касеті.
Голос 2 Час вичерпано. Тестування С-4. Закінчено.
Він Але ж я ще не відповідав на ваші питання?
Голос 1 Ви повністю задовольнили наш інтерес до вашої персони. Дозвольте вас привітати. Вас обрано остаточним кандидатом.
Дзищання переростає у вібрацію.
Він Чекайте! Ви обіцяли мене відпустити!
Голос 1 Саме це і передбачає ваш новий статус. Ви навіть не уявляєте собі той рівень свободи, що ви отримаєте незабаром.
Він То ким мене, таки обрано?
Голос 1 Адамом...
Він Перепрошую?
Голос 2 Першою людиною. Пробатьком нового людства.
Він сідає на підлогу. Вібрація з зовні стає ще біль помітною.
Він А що зі старим людством? Тобто моїм людством?
Голос 2 Чуєте ? Це добрий знак. Знак очищення! І оновлення!
Він (Наляканий. Прислуховується. ) Не розумію? (Підскакує.)
Голос 1 Всім рано чи пізно доводиться відповідати. Твою расу буде стерто. Щоб дати місце новій. Звільнити шлях майбутнім здобуткам.
Голос 2 Радій Адаме! Ти став майбутнім. З тебе все почнеться знову. Можливо ти і станеш прабатьком ідеального чоловіка. Того, що візьме світ у свої турботливі руки і зробить його щасливим. Того якого обере жінка і вони разом створять нове – справжнє людство.
Шум з зовні стає нестерпним. Він охоплює голову. Починає завивати, тихо, потім переходить на крик.
Голос 1 Нова раса! Нова надія на щастя! Все з’являється і зникає. Хвала всьому новому!.
Голос 2 Ти народиш мільйони людей! Вони заповнять світ. Ти станеш прабатьком ідеального чоловіка. Радій Адаме!
Він Зупиніть! Негайно припиніть це! Там моя мама! Припиніть стирання! Там Оля! Як ви можете?! Там люди! Справжнє людство -там!
Він плаче і кричить. Б’є руками у стіну.
Він Випустить мене! Я!.. Мені треба туди. Що ви робите?! Люди! Мамо! Припиніть! Благаю!
Зі стін виходить газ синього кольору.
Він Не робіть цього! Не вбивайте нас! Я уб’ю себе! Я уб’ю себе! Якщо ви не припините! (Під дією газу він заспокоюється. Сідає на ящик, говорить загальмовано.) Я не знаю, що я з вами зроблю. Ви убивці! Ненавиджу вас! Убивці! Я повбиваю вас...(Погляд стає непорушним. він просто сидить.)
В стіні з’являються два проходи. З кожного виходять дві жінки. Одна – брюнетка з довгим волоссям та синіми нігтями. Вона одягнута в чорне міні. За собою везе валізу на роликах. Друга – одягнута в сріблястий комбінезон з капюшоном. Везе за собою тацю – як в лікарні.
Срібляста (Здивовано) Що?... (Її голос надалі лунає з динаміка. Кривиться. Вона хутко знімає з голови якийсь прилад. Тепер голос належить до акторки.) Що в тебе за вигляд?
Брюнетка Я прямо з відрядження. Часу не було на переодягання. Та й бажання також. Хіба це не гарно? (Крутиться навколо себе).
Срібляста Це уніформа їхніх жінок?
Брюнетка Так! І уяви собі, кожна має свою особисту і кожень день іншу. Вони були не такими поганими. Якщо б не агресивність!.. Не жага крові...
Срібляста (Показує на валізу.) А це що?
Брюнетка Так, дещо на згадку.
Срібляста Так заборонено ж!
Брюнетка Так хто ж зна?
Срібляста Я...
Брюнетка А в мене і для тебе щось є.
Срібляста Правда?! Тоді я нічого не знаю! Ну! (Простягає руку).
Брюнетка Відвернися!
Коли срібляста відвертається, відкриває валізу. Дістає різні комічні речі: М'які іграшки, стрінги, ділдо і таке інше. Врешті обирає упаковку з колготками. Решту знову ховає в валізі.
Брюнетка На ось тобі! Це повинна мати кожна жінка!
Срібляста (Нетерпляче розпаковуючи.) Що це? Також уніформа?
Брюнетка Так. Підкреслює вашу грацію!
Срібляста (Нерозуміючи крутить колготи в руках.) І куди це натягувати.
Брюнетка На ноги. Як у мене. (Показує ноги.)
Срібляста Ого! Краса...
Робить спробу натягнути на ноги, не знімаючи взуття і комбінезона. Колготки рвуться.
Срібляста А! Воно тріснуло!
Брюнетка Ну звісно ж тріснуло. Краще б було на голе тіло одягати. Але не переймайся! Інша половинка ціла. На другу ногу вже правильно натягнеш.
Срібляста (Ховаючи колготки в комбінезон) Так, але потім. Тепер до роботи!
Обидві жінки наближуються до чоловіка з обох боків, розглядають його. Брюнетка знімає перуку. Під перукою лисий череп.
Брюнетка Не легко було вполювати його. Але я відчувала, що він особливий.
Срібляста Які ж вони дивні істоти, ці чоловіки. Мені вони здаються абсолютно чужими.
Брюнетка (Важко видихаючи.) Я також так думала.
Срібляста Вони такі брутальні, схожі на небезпеку.
Брюнетка (Ще важче вдихаючи. Червоніючи.) Саме в цьому весь перець.
Срібляста Що?
Брюнетка Так нічого...
Срібляста (З підозрою.) Щось з тобою не так. Ти якась дивна, після цього відрядження.
Брюнетка Та ні, все як завжди.
Срібляста Очі! Так… очі в тебе якось змінилися. Якось блищать не нормально.
Брюнетка Ні ж, кажу тобі! Просто я стомилася.
Срібляста Ну добре, добре. Я і сама почуваю себе не дуже впевнено біля цього самця. (До чоловіка.) Адаме! Встати! Лягти на кушетку!
Чоловік повільно, знаходячись під впливом гіпнотичного газу, виконує накази. Жінки оголюють його тіло, розглядають.
Брюнетка Гарно...
Срібляста (З підозрою дивлячись на брюнетку.) Скоріш не нормально. Дуже дивно. Невже вони можуть мати щось спільне з жінкою?
Брюнетка Ах.. Вони багато чого можуть.
Срібляста Не розумію! Як можна ходити з такою сарделькою між ногами?
Брюнетка Це не сарделька! Це – фалос!
Срібляста Думається, що ви й насправді потребуєте відпочинку... (Переходить на шепотіння). А цілуватися з ними приємно?
Брюнетка Дуже!.. Напевно.. Не знаю.. Спробуйте самі.
Срібляста Ой, я боюся...
Брюнетка Але більше такої нагоди ніколи не буде! Спробуйте! Хочете я покажу як? (До чоловіка). Адаме! Цілуй мене.
Адам підводиться, вона несміливо цілує його в уста. Обіймає його, цілує дуже пристрасно.
Срібляста Хей! Досить! Лиши трішечки для мене. (Відтягує брюнетку від чоловіка. Цілує його сама).
Брюнетка в стороні важко дихає. З ревністю спостерігає. Кидається на Сріблясту, відтягує її в чоловіка.
Брюнетка Дай мені! Досить з тебе! Він належить мені!
Срібляста Ще чого! Я тут старша. Облиш мене! Стерво!
Жінки б'ються між собою за чоловіка. Піщать, плюються.
Сама ти стерво!
Від такої чую! Щоб тобі повилазило! Чучундра!
А! А тобі щоб усе повикручувало! Мавпо!
Тху!
Тху!
Тху!
Тху!
Врешт, вони перевертають кушетку з чоловіком. Він падає на землю. Німа сцена. Жінки перелякано дивляться на чоловіка.
Срібляста Ось бачите, колего, що ви наробили?
Брюнетка Я думаю, що і ви прийняли у цьому участь. Давайте краще подивимося чи його не пошкодженно?
Срібляста Так! Ви маєте рацію! (До чоловіка.) Адаме! Встати!
Жінки допомагають чоловікові підвестися.
Брюнетка Адаме! Лягти на кушетку.
Чоловік виконує команду.
Срібляста Тепер ви розумієте?
Брюнетка Розумію що?
Срібляста (Показує на чоловіка.) Вони заразні. Вони передають агресію навіть жінкам! Оральним шляхом!
Брюнетка Не знаю. Може справа і в жінках також?
Срібляста Це не можливо! Жінка – це проєкція всесвіту. Жінка це сама досконалість! Але ми беззахисні перед цими (Показує на чоловіка.) Монстрами! Так написано у нашій вічній книзі! Не кажіть мені більше нічого! Бо я подумаю, що ви збожеволіли.
Брюнетка Я більше нічого, вам не скажу!
Срібляста Ми так і не спромоглися знайти для нього жінку серед його народу. Всі жінки там - ненормальні.
Брюнетка Прийдеться і цього разу клонувати?
Срібляста Так.
Брюнетка В останнього Адама було взято для клонування реберну кістку. Що візьмемо цього разу?
Срібляста М..м..м.. Можливо щось більш пікантне? Наприклад (Шепоче щось брюнетці на вухо, вони сміються.) А що? Навіщо йому аж два?
Брюнетка Насправді! (Сміється.) Цікаво, як вони цього разу у своїх книжках про це напишуть?! Коли операція?
Срібляста Заплановано на сьогодні.
Брюнетка Тільки не сьогодні...
Срібляста Так! Тільки не сьогодні.
У стіні з’являється прохід. Вони штовхать разом кушетку. До проходу. Хіхікають.
Срібляста Більше такої нагоди не буде....
Брюнетка Це точно. Ах! (Повертається за своєю валізою. Вибігає зі сміхом у прохід.) Більше такої нагоди не буде!...
Завіса