Душа
Влада Черліх — 23/06/2008 - 15:16
Конкурс: Музика серця
Заплакана душа стоїть одна,
І дивиться, як ти ідеш повз неї,
Розбита на частиночки, сумна
І вигнана із дому поза двері.
Троянда миготить в її руках,
В очах не миготить уже нічого...
Ця квітка увібрала в двох серцях
Все те, що називалося любов"ю.
Так хочеться кричати їй, душі,
Ніхто ж її, самотню, не почує.
Ти розтоптав цю душу - відпусти,
Вона себе хоч небу подарує.
Навколішки стає проста душа
І руки твої гаряче цілує,
А ти не знаєш, яквона стражда,
Невже її й коханий не почує?
В останній раз до тебе пригорнувшись,
Клялась душа покинуть, та дарма!
Не можна повно жити, повернувшись,
Коли тебе насправді вже нема.