Збірка: Швидкоплин
***
Розірветься тонка павутина,
Впаде тінню серпневих комет.
Сиза птаха за обрій полине,
Проспівавши останній сонет.
Ключ птахів розірве наші руки,
Я всміхнуся й поїду туди,
Де між каменів селяться круки,
Над потоком брудної води.
Ти закриєш мереживом очі
Та сховаєшся в снах навесні.
Серед смутку похмурої ночі
Посилаючи серце мені...
Не малюй на вікні мої риси,
Коли дивишся в небо на схід,
У лісах неживих і безлистих
Загубився навіки мій слід.
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 10.00