мені інколи хочеться писати тобі листи, які не було б сенсу надсилати, бо їх зміст наперед відомий - по силі відбитків пальців на клавіатурі. моя душа шукає тебе лиш тоді, коли мій розум слабне від любові до мого тіла. ти як ситуативний союзник, що стає ворогом одразу ж, як тільки досягнуто спільної мети. я ненавиджу тебе, бо, попри все це, ти не можеш забрати в мене моєї тривоги, котра не перестає, ніби любов, незалежно від твого існування.