СЕНП
ПЛАНЕТА НАД
Тих, хто мав вроджену чи набуту здатність хоч частково трансформувати тіло, тепер називали латорами. Слово латор із давніх давен означало – той хто біжить у темряві, та тепер йому надали іншого значення – темний, хто тікає.
Ще тисяча років тому переверетні жили у Всесвіті не криючись. Та тепер ті, хто був сталий у своїй фізичній формі, залякані надуманими жахами й жорстокими кривавими вигадками, почали боятися трансформерів. Під тиском демагогії і пропаганди, що частенько подавалася під релігійним підтекстом, вони надали звіролюдям назву, котра звучала наче ляпас, – Латор, додаючи слова: нелюди, звірі, вовкулаки.
Страх перед невідомим, під тиском вигаданого призволить до агресії. Вбий першим, або вб’ють тебе. Почалася священна війна. Тепер у Всесвіті перевертнів фізично винищували.
На планеті Над, війну назвали громадянською. Здалеку у всесвітніх новинах повідомляли що ополчення людей набралися сміливості і повстали проти безчинств котрі з давен давен коїли страшні, агресивні, небезпечні почвари-трансформери – нелюди у подобі людській. Зброя й продовольство надходили як гуманітарна допомога сміливим повстанцям.
Ше двадцять років тому планета Над нічим особливим не відрізнялась серед планет 451 галактичного квадрату. Лагідний клімат, тепла зірка, мяка атмосфера. Плодородна земля, щедра природа. Могутні гірські масиви під ковдрою старих лісів. Неосяжний степ, ліс, великі солені озера, могутні річки, загадкові низини де над зрадливими заквітчаними болотами стелився непроглядний туман.
Гірські здебільшого мешкали у селах й на хуторах, будували будинки так аби навіть підійшовши близько подорожній не міг відрізнити житло від скель. У затишних зелених долинах горяни випасали стада овець корів і табуни маленьких сильних коней. Люди рівни будували затишні містечка навколо котрих вирощували на полях овочі і злаки. Міста жителів рівнини були засаджені деревами і квітами. Люди що населяли Над – теплокровні, з гладенькою шкірою, кольору сонечка, й волоссям що світилося янтарем. Але половина населення планети Над була трансформерами, перевертнями, чи як їх вже називали – латорами.
І до початку так званої громадянської війни перевертні й незмінні на планеті Над мирно співіснували: торгували, обмінювали досвідом, єдналися у сімї. Переверетні селилися переважно у горах, займалися мисливством й скотарством. Виробляли меблі й згодом електроніку. Незмінні мешкали у квітучих містах на рівнинах і займалися землеробством, виробляли залізо й машини.
До війни небагаточисленне населення Над не мало потреби боротися за територію й ресурси. Вони не знали страху й не мали уявленя що таке злочин чи убивство. У мові жителів Над навіть не існувало слів негативного забарвленя, поки одна з рівнинних общин землеробів не зустрілася з чужинцями інших світів й не дозволила побудувати біля свого міста космодром.
З того прикосмодромного міста усе й почалося.
Знайшли, пошматоване пазурями великого звіра, тіло дівчини – незмінної, що була нареченою переверетня.
Чутки росповсюджувалися містами що гірські перевертні – латори насправді вовки що намагаються видати себе за овець, жорстокі й кровожерливі. Пошепки на вулицях рівнин розповсюджувались чутки що латори убивали людей й раніше, це тому зникали діти. Тільки замовчувалося старостами і старшинами міст про те, але скільки можна терпіти звірства почвар. Вже чи то натякали чи то попереджали і навіть по телебаченню на так званих каналах «правди», що у гори їздити небезпечно.
Зникла група учнів з рівнини, двадцять дітей і два вчителя. Вони поїхали відпочивати у гори. Не повернулися. Через три дня їх почали шукати. Шукали чотири дні, горяни пропонували допомогу, рівнинні від допомоги відмовились. Знайшли зниклих в ущелені, пошматованих іклами. Наступного дня жителі тієї ферми на котрій пропонували допомогу у пошуку зниклих дітей, отруїлися. У водорозподільник хтось кинув мертву тварину. Ще через день невідомі перестріляли стадо корів у сусідній гірській долині.
Звинувачували одне одного, не чули один одного, проклинали. Слухали й лякалися. Лякалися й сповнювались ненависті. Дим дивний зранку над бруківкою плив, на туман болотяний схожий. Нові газети, комп’ютерна інформаційна сітка й телебачення так званої «правди» посилювали непорозуміння протиріччями. Почали на ніч двері зачиняти, й на вікнах грати встановлювати.
Підбурені брехунами знавіснілі від страху люди убили молодого горянина посеред вулиці. Натовп розірвав хлопця, нізащо. Тільки тому що був одягнений у зручний одяг горян. А у горах вбили дві сім’ї незмінних і кинули тіла на заквітчаній площі маленького містечка. Горяни запевняли що не причетні до того страшного вбивства та їх вже ніхто не слухав. «Шептуни» були переконливіші. З’явилися дивні загони наче б то народного опочення, почулися вже у лісах і горах, на рівнинах і долинах постріли і вибухи. Жителі рівнини думали що то проти них виступили озброєні горяни. Горянам здалося що мирні хлібороби збожеволіли і взяли до рук зброю. народне ополченя і справді зібралося коли з бомби почали падати на будинки незмінних. Хоча у горян ніколи не було такої зброї. Шептуни запевняли що постачають зброю з космосу інші почвари, аби знищити рід людей. Й почали на планеті Над винищувати горян, вовків й псів й навіть котів. Дим й далі плив над бруківкою. Хімічна зброя посилювала агресію. Й ширилось безумство планетою проливаючи кров. За два часових цикли (50 днів, по 32 години) планета наче закипіла.
Посольства інших планет швиденько евакуювало своїх посланців й торгових агентів а потім і громадян інших планет. Офіційно прилетіли професійні вояки, начебто наймані керівниками місцевих ополчень. Сформувалася правдива армія. Прибулі найманці тепер не крилися і не намагалися переконати місцевих що вони на тій чи іншій стороні, вони воювали заради збагачення. Усе інше діло журналістів, ті покажуть події як це потрібно інтриганам з Братерства, котрі зчинили це протистояння.
Перевертні чинячи опір почали вбивати озброєних ополченців. Молоді горяни, зрозуміли що бездіяльність старшого покоління доведе до винещення народу гір й теж зібрали армію. Поховалися у печерах. Почали партизанську війну. Вони знали з ким мають воювати, але їх ненависть розповсюджувалась на усіх прибульців без винятку. Тільки перевертням на початку вони намагалися вірити. Та подібні їм прибульці зі здатністю трансформації називаючись місцевими повстанцями зчинила багато звірств на рівнинах, посилюючи страх і ненависть. То ж горяни залишилися самі, і самі мусили якось боронитися, ховаючись від усіх.
На планеті Над забували слова: мир і спокій.