Не чоловіча то робота...
Варвара Серафим — 13/05/2008 - 18:38
Нещодавно цікавий текст прочитала. Приятеля одного. Дуже мудрого та інтелігентного чоловіка. Суть зводилася до того, що, зазвичай, жіночого кохання не існує.
Ми, дівчата, шукаємо гідного партнера: тлустий гаманець, він „повинен кохати жінку, дбати про її потреби («шуба, шмотки, ше шось»), забезпечувати захист (кватира на Сихові/вілла в Солонці), бути мужнім (не боятися менш мужніх чоловіків), класно кохатися (про це мають знати всі подруги!), може любити дітей (варіант – хом’ячків і папуг), бути розумним (але менше, ніж сама кобіта, зрозуміло), поважати матусю жіночки (при бажанні першої), почуття гумору (варіант – знати всі анекдоти про поручика Ржевського), не бути відчуженим від культурних заходів (всіляких днів міста/горілок/пив/партій/презервативів), орієнтуватися в новітніх технологіях (вміти наклацати СМС), дарувати квіти (no comments!), пити з друзями (але не вдома і не на роботі), чистоплотним (брудна білизна/посуд), щось особливого (ліпити голубці/вареники/снігову бабу/?; їздити по-вар’ятськи на трасі Київ-Чоп/Львів-Дерибублики; знати напам’ять імена всіх учасників гурту „Корні”/„DepecheMode”/„Бреговіч”, знати купу сленгів + використовувати в розмові з іншими, менш успішними чоловіками; використовувати дартс/більярд/футбол, – потрібні варіанти підкреслити”.
І правильно!
Навіщо нам бідний, хворий, нещасний, НЕ-герой, НЕ-приньц-на-білій-шкапі!!!
Ми такі, якими нас створено, а саме:
– Нелогічні (альтенатива – жіноча логіка, яка до уваги взагалі не береться);
– Грішні (Хто ж, як не стерва-Єва спокусила блаженного-благочестивого Адама, горіти їй у пеклі);
– Меркантильні ( Інтереси „слабкої” статі щодо „сильної” вище перелічені аж задостатньо, здається, нічого й додати);
– Хтиві (шо ше треба, окрім СЕКСу?);
– Байдужі (бідні-нещасні благовірні день і ніч гірко працюють, аби тіко догодити коханій);
– Кар’єристки (Навіщо нормальній жінці сім'я, хата, діти? Де таке бачено! Життя - не тільки кухонна плита і брудні памперси (передбачається, що частину обов'язків удома має перебрати на себе чоловік));
– Феміністки (один із содомських гріхів, no comments).
Ситуація виглядає так: для того, аби змарнувати життя чоловікові, створено жінку. І нехай тільки спробує вона заперечити! Біблія – ось основна доказова база, та й пізніші документи не відстають у демагогічності, повчальності та інформаційності (Ще пригадується Тома Аквінський казали, що Жінка – творіння диявола, хіть, спокуса, суще зло, неправда і брехня, уста її солодкі, як мед, але отрута на них. Знищувати їх всіх! (Декілька, все-таки варто залишити. Так, для експерименту, а якщо людство без майбутнього залишиться?)
Жінка. Мати. Дружина. Така-сяка, з купою недоліків, не вміє любити/кохати/поважати/цінувати...
Пізній вечір. З роботи. (Власні спостереження. Піддослідні кролики: ВСІ!).
Маршрутне таксі у будь-яку пору дня. Стоять. Мать-героїні, блін. З торбами. В плащах, куртках, піджаках. Нових, модних, витертих, старих, з секонд-хенду. СТОЯТЬ! Товчуться, наступають одна одній на ноги, мало не лаються. Заважають одна одній сумками, в яких зручненько примостилися блок сигарет, пляшка кефіру, пачка масла, кілька грамів печенька).
Дивляться згори вниз на ефектних, не менш втомлених від робочого дня чоловіків у кріслах. Посидьте, ви ж стомилися, не хвилюйтеся так за нас. Ми ж сильні! Ми вистоїмо. І просити не будемо звільняти нам місце.
Продовження. Вдома. (Власні спостереження. Піддослідні кролики: 50% моїх знайомих - поки що молодих сімей (але вже не юних)).
Прилізла. Ледве допленталася до 9-го поверху. Жбурнула у куток чоботи. Завалилася з торбами на кухню. Сіла на табуретку. Встала.
- Агов! Є хто вдома??
- Га?? ТИ хліб купила??? (дуже невдоволена іронічна гримаса).
Не купила. Забула.
А ти, йолопе, цілий день в хаті сидів, за комп'ютером чи в телевізорі! (Вихідний начебто). Не можна було зійти отих нещасних 9 поверхів і купити???
Добре. Нині без хліба. Йду я щось приготую.
Сміття. Чудовий натюрморт! І пахне – з вітальні чути.
Демонстративно прибрала. Винесла. Приготувала таку-сяку страву. Помила підлогу („А нашо???”). Вдягла піжаму. Лягла спати.
Ніч. „Котя-котя-котя. Ти ж на мене не ображаєшся?..”
Не ображається. (Хоч якась вигода є у його гіпер-пупер-мега сексуальності. Знала, за кого заміж виходила!!!)
Висловити свою думку щодо цієї статті надумали і чоловіки. Ось які коментарі вони залишили на Інтернет-сторінці, де можна було прочитати публікацію.
Роман, 21 р.
Ще забула додати одну рису:
Хитрі (чув, як перевіряють вірність свого коханого: дати його номер мобільного своїй коліжанці і та до нього починає чіплятися...”Як тебе звати?...” „А давай зутрінемось?..” і т.д.).
Подумаєш, хліба не купив, сміття не виніс... і що?...не чоловіча то робота...
Він же мисливець, завойовник, його завдання принести до хати забитого мамонта, а не об'їдки з нього викидати на вулицю...
Богдан, 25 р.
1.”Мисливець” живе зі своєю супутницею в малосімейці на Сихові, яку їм купили батьки за останні гроші. Працює в „Шараж-Монтаж-Сервіс”, отримує нещасних $300 на місяць. Пишається тим, що знає напам’ять розклад ігор Ліги Чемпіонів... Ніколи не робить не чоловічої роботи... Не здатний прибрати за собою власних шкарпеток і виявляє всі ознаки „пінгвінячості” в господарських справах. Поламаний вимикач для світла в туалеті ремонтує другу п’ятирічку і першу п’ятирічку обіцяє замінити серцевину замка у вхідних дверях, яка постійно заїдає... Згоден дихати сміттєвим смородом, аби лише не опускатися до найнижчого – „не чоловічої роботи”...А чого насправді досягнув у цьому житті??? Яку здобич вполював? Яку фортецю завоював?... Де результати роботи „чоловічої”?
2. Мисливець (зверніть увагу – без лапок) і завойовник (теж без лапок). Живе у власному будинку житловою площею 400 м. кв. в Брюховичах... влітку. Не влітку буває ожеледиця й не хочеться розбити ліву або, що найгірше, праву фару Мазди RX-8 2006-року випуску (пошукайте в Інтернеті її вартість). Тому взимку живе в квартирі на вул. Шевченка (ближче до офісу його власної фірми, тому й купив її там). Мисливець, бо вполював здобич, про яку завжди мріяв – власну справу. Завойовник тому, що завоював, крім серця своєї дружини, авторитет і вплив у ділових колах міста та області. Приходить додому в 8-й вечора... немає часу, сил і бажання займатися „не чоловічими” або „не зовсім чоловічими” справами (сміття, шкарпетки і т.п.)... Втомлений – сьогодні було три ділових зустрічі... А ще завтра треба поїхати в рідне село, до батьків, подивитися, як триває євроремонт їхньої садиби, відвідати похресників та племінників у сусідньому... Нічого... дружина впорається з домашніми клопотами. Вона ж - берегиня домашнього вогнища, господиня, його вірна супутниця життя, завжди підтримає і допоможе. Йому треба відпочити – завтра знову на „полювання”...
„Мисливцю” і „завойовнику”, якщо в тебе є все, що описано в пункті другому – пишайся, від сьогодні тебе звільнено від участі в „жіночих” справах довічно. В іншому випадку ти потрапляєш до першого пункту... Не мисливець, не завойовник,... навіть не чоловік... А якщо ти не входиш ні в першу, ні в другу категорії, то мовчи собі тихенько і думай, чи ти на правильному шляху до „мисливця”, чи скоро ти станеш справжнім „завойовником” - подумай, як справжній чоловік – критично й суворо. Спробуй порівняти себе із тими, хто є справжнім мисливцем. Ти знаєш, такі є... Подивися на них...
Шия не заболіла?