Голод... Тим,хто помер голодною смертю в 1932-1933роках...
Василь Мацьків — 22/02/2013 - 21:42
Збірка: Свіжий подих
Замучений батько дивився,страждав,
Як голод діток його поїдав...
Замучена матір скажено кричала,
Пальчик маленький в кутку доїдала...
Замучені люди хотіли ще жити.
Шукали прокляті кати-ворожбити,
Останню зернину,останню надію,
Що в році наступнім гадали посію...
Що в році наступнім вродить життя...
Йшли,викидали,без душі каяття,
Розлючений батько з криком на них,
Додав він родині своїй іще лих...
Із скроні стікає кров,мов рікою,
Залишилась бідная матір вдовою.
Наступного ранку прокинулись діти,
Матусю,годі на стелі висіти!...
Ходімо листочки не всі ще там з`їли!
Мамо,пташата гніздечко там звили,
Показує пальцем,радіє дитя...
А мати скінчила пекельне життя...
В.Мацьків