Муркотливо-сонне
Черезова Варвара — 6/05/2008 - 10:19
Домрію вчорашні мрії і каву гірку вчорашню
Доп’ю і впаду у сон.
В свої лабіринти втоми, чи пам’яті, от ледащо.
І сниться у полі льон.
І сняться мені волошки. І небо ультрамарином
Малює неквапом Бог.
Пантрую на небі сонце, що котиться апельсином,
Терпкий допиваю грог.
Так тепло на підвконні. Лежу у горішнім сяйві.
Муркочеться... Муркочу.
В моєму садочку свято – цвітуть червонясто мальви,
Бо ж світла тут досхочу...
Кількість рецензій: 2
Середня оцінка: 10.00