Не мрій! Не можна це робити.
Ви - діти. Ви ще зовсім діти.
Дві покалічені орбіти,
Які зливаються в одну.
Твоїм він буде чи не буде -
Не думай. Ви є різні люди.
І байдуже, що серце в груди
Вистукує: "про все скажи!"
Збуди його зрання цілунком,
І стань нарешті порятунком,
Його малесеньким притулком
Порозуміння і тепла.
І неважливо, що там далі -
Ти пишеш вірші досить вдалі,
Тобі байдужі з ним моралі
І ти закохана ущент.
І, може, ти йому не треба,
Та доторкнутися до неба
У тебе нелюдська потреба,
А він надав тобі цей шанс.
Він має тепле тіло й руки,
І платить сексом за розлуки,
Ну а твоїх душевні муки,
То справа виключно твоя.