* * *
pelikan1974 — 12/08/2012 - 09:46
Як мало треба
Сонний сніг
Застелить сіре міжсезоння
І сяйво маревних доріг
Майне як райдуга в озоні
У тій
Кармічній вишині
У злій
Вселенській порожнечі
Не згаснуть квіти весняні
І крила мрій обіймуть плечі
Будильник
Батьківський ранет
Як мало
Доля
Лік безчасся
Та вище неба
Між планет
Тих білих крил чекає щастя
І сум
Як човен без води
Вмирати вляжеться на берег
Лишаться крила
І сади
Жовтневих днів
Золотоперих
Це Фенікс
Мій казковий птах
Його життя
Вогонь та попіл
Як мало треба
Сад в літах
І білий голуб на потопі
Я пам’ятаю
Це вона
Мої наповнює судини
Струмками виткана весна
Дар золотої середини
Аж раптом
Тополиний сніг
Кульбаб окрилить оболоні
Він не розтане
Бо на гріх
Нема тепла в моїй долоні
За оковидом час імлів
А Фенікс мій
Зола
Та сажа
Як бракне трьох коротких слів
Та їх ніхто мені не скаже