Утопія
Наталія Батигіна — 29/01/2012 - 22:09
Якби ж потрапити у світ щасливих людей, в утопію, та й утопитись там. Напевне є таке десь, така спільнота, яка час від часу не згадує чиюсь матір, не «гонить» з інших, не псує будні своїми паскудними обличчями. Нема такого на Землі, треба було раніше думати і в космос з Гагаріним відправитись.Там би були тільки Ми: Я і Їжа в тюбиках від зубної пасти.Там би був спокій, гробовий посвистуючий спокій.Утопія? В наш час-ні. Зараз собаки вже в космос літають, «відтягуються» там. Тепер залазь в Нет і копай інформації стільки скільки вистачить пам’яті і твоєї дурної голови на це діло. А там світ, там сучасне життя все проходить. Хто не онлайн- той «одсталий тупица». Це нічого. Скоро слово «задрот» буде компліментом найвищого гатунку.Ми всі переживемо, доживемо, доповземо до того. «Всі там будемо».Для молодняку-це буденність, і щоб відчути гостроту вражень від перебування в Гуглі чи Вк( типовий фон життя, як дихання чи кліпання оком) треба «кулігувати» з такими цікавими сайтами, де «доросла любов» чи потойбічна наволоч вбиває і мордує живих( просто як тридцяті!).О це я розумію забавка, о це адреналін!
Мені б в космос. Мені б дихнути без скафандра тут. Він навис і жме мені голову, жме мене зсередини. Утопія лише в моїй голові. Мене не пустять до ракети і близько, я ж викраду таку шикарну «тачку», полечу, відвідаю Місяця і планету Марс, приземлюсь десь в Туманності Андромеди, поп’ю чаю там. Я б давно відкрила нові цивілізації. А в НАСА лише сидять і протирають штани, п’ючи каву з пончиками. Вони там бавляться. А я б ...а я б...Мені б таку можливість. Хотіла підірвати Планету, ні, не треба, ще б колись повернулась і дала б під зад нашому Генералісімусу, що не дав мені такої можливості побувати в Утопії.