Шеф
Віктор Чубенко — 11/01/2012 - 23:47
Як шеф пошле тебе за пивом,
Подумай: - Чом же бути проти?
І до крамниці мчися живо,
Не легко нині без роботи.
Шеф наче тато, справедливо
Хвалити може і карати,
А як назве тебе "дурило"
Стушуйся: що з такого взяти?
І стань дурилом, хай вже буде,
Хоч маєш цілих три дипломи,
Бо правий шеф завжди і всюди,
Тому шеф він, хто ж ти - відомо.
Але й для тебе, друже милий,
Є шлях зарадити з бідою:
Бо шеф твій, хоч і особливий,
Теж має шефа над собою.
Тіка душа і в нього в п'яти,
Як шеф пита його сердечно:
- Ви мабуть трохи дурнуватий?
А той бурмоче: - Безперечно!
І знайте, юні задираки,
І биті слухають хай ліпше,
На все погоджуйтесь відтак ви,
Або на майже все, скоріше,
Бо як твій шеф казати стане,
У шалу гніву, чи в екстазі:
- Ану цілуй мене, мосьпане!
...то не роби це в жоднім разі!
Покинь ідею ту негожу -
Тягнись до нього для годиться,
Замри і мов: - Хіба ж я можу?
Хоча мені давно це сниться!
І буде крок той недаремний,
Бо шеф подивиться ласкаво,
І скаже: - Дурень, та душевний.
Це знак, що підеш вгору! Браво!!!