Змиритись….
Vert Efner — 27/10/2011 - 16:17
На словах себе усі люблять…
Христоф Фрідріх Ойтінгер: «Господи, дай мені спокій прийняти те, чого я не можу змінити, дай мені мужність змінити те, що я можу змінити, і дай мені мудрість відрізнити одне від другого.»
З минулим в собі потрібно жити, від нього нікуди втекти... Існують речі, змітити які неможливо, як не змінюй своє ставлення до них… Є вчинки та люди, які мов пляма – від них не відмитись і забути теж не можливо, як би не противно то було…
На жаль, чи на щастя…
Заспокоїтись, змиритись і жити далі… пробачити їм (і собі) та відпустити… Помилки не мають бути на марне…
НІКОЛИ не буває пізно все повернути на краще, виправити, чи зробити наново… Немає нічого такого, що поставить глуху стіну між людьми, крім їх власної гордині і дурості…
Немає нічого неможливого, нагода спокутувати обов’язково випаде…
P.S.
Легко повчати інших і закликати дотримуватись моралі і порядності, доброчесності і вірності… та при цьому потрібно і самому бути прикладом!
І підтверджувати сказане справами…
Vert Efner 27.10.11