Коли душа за горло вхватить,
Тоді не знайдеш вже її,
Коли піднімешся на небо -
Побачиш обриси мої.
Дивитись будеш ти на мене -
Очей я з тебе не зведу,
А як закрию на століття -
То в інший світ я відійду.
І попрощаюся з тобою,
І зникну десь, за небокрай,
Назад востаннє подивлюся,
Скажу тобі тоді: "Прощай!
Прощай, усе мені знайоме,
Прощайте, друзі й вороги!"
І вже минуле не повернуть
Ані природа, ні боги.