Відчуття натхнення
Kseniaster — 20/07/2011 - 10:44
Збірка: Програш
Знаєте, ЯК я завжди мріяла писати?
Сидячи у напівтемній кімнаті за столом. Тьмяне світло настільної лампи, келих сухого червоного, переповнена попільничка. У повітрі - стійкий запах цигарок і чоловічого парфюму (бо ж без ото-цього запаху чоловічого парфюму - нікуди). І була ніч. І був день. А я пишу, наодинці з собою і з думками, яких боюся. Десь на відстані витягнутої руки - на іншому кінці світу спить кохана людина. Кіт згорнувся клубочком на колінах: заважає. але ж так приємно. І за вікном - багряний захід сонця. Або схід. Де ж його розбереш, коли доба вимірюється рядками, час - образами, а мить - вловненим подихом натхнення...
Я б хотіла ТАК писати.
А тим часом - робота, аспірантура, побут... Та відчуття, що чогось бракує. Напевно, отого запаху чоловічого парфюму...