Замерзлими пальцями
Достоту — 7/07/2011 - 17:55
Де тримаю замерзлими пальцями
Даремні спроби,
Там білі ворони зими позлітались з усюд,
І обірвані лінії – мовчать телефони,
Як по чомусь величному сумує холодна земля.
Мав би сльози, то б плакав,
Щоб отими сльозами омити змарніле лице.
Мав би спокій, то б
Вилив з душі теплі вірші,
Та за ними не зійдуть сніги,
Там не буде нічого.
Все дарма, все мара, то ілюзія мрій.
Тихо плинуть години в мистецтві, коханні, житті.
Не душа у світі, наш світ у душі,
Та дарма заморожені пальці тримають печаль.
У ній сенсу не має, ні в чому немає, на жаль.
Хоч мовчати чи рвати, плекати сотні надій,
Свою долю написану ти вже не зміниш – не мрій!
Знав б де вихід, то б звідси забрався давно
мав би крила - летів, та померло все знов.