Діаманти із дурничок
Любомира — 13/02/2011 - 21:11
Збірка: Ми граємо в любов
Діаманти із людських дурничок про любов.
Щастя – нетривке, як весняний дощ.
У жилах вогнем палає пристрасна кров,
а у полі ледь зеленіє травою хвощ.
Ти приходиш, як завжди, тихо без слів.
Обіймаєш за плечі, цілуєш ніжно,
Як згадка з моїх давніх мрійливих снів,
А на душі раптом стало сніжно.
А на душі здійнялась враз хурделиця
Нестримним потоком дурних думок.
І що з того, що дорога знов стелиться
Колючим хвощем, що збився в клубок?
І що з того, що щастя було так близько,
Коли я із тобою сварюся вкотре,
Вчинки опустились до краю низько,
А очі нараз ступили на мокре?..
Просто діаманти були із дурничок,
Просто щастя недовге не мало рацій.
Ми до сердець не знайшли відмичок,
А хвощ пожовтів від радіацій...