Старенький став
Ігор Кир'янчук — 15/01/2011 - 09:59
Збірка: Сягаючи в безмірну далечінь
Над ставом качур запишався.
У воду вперся верболіз.
Латаття жовте заслонило
Прогалини салатових раїв…
От рибка булькне і потоне,
От жабки райкають всю ніч
В чарівній тиші. Нишком вітер
Здіймає хвилі в чистім плесі…
Як дощ січе, стрибають краплі,
Співають німо карасі.
Як грім ударить – вогнедишні
Звиваються у небі змії…
Так хочеться пірнути в казки глиб,
Зібрати вудки, полатати човен,
Майнути на зелену старину,
Та міцно держать злі окови міста…