Апогей безодні
Ігор Кир'янчук — 15/01/2011 - 09:39
Збірка: Сягаючи в безмірну далечінь
Присвячується Нездійсненній
У-у-у! О-о-о…
Розбігайся же, луно…
О-о-о! А-а-а…
Пролети понад поля!..
Не утай словесний біль,
Не чіпляй дрібне гілля.
Пролети торнадо мрій…
А-а-а! Е-е-е…
Вчуйте, вчуйте же мене…
Е-е-е! І-і-і…
Зазирніть у мої сни!..
Прочитайте дужу муку,
Зачитайте твір імли.
Поділіть страшну розлуку…
І-і-і! У-у-у…
Не спиніть мою луну –
Дужу, жалібну, сумну.
Бо без неї на цім світі
Я, покинутий, умру…
У-о-а! А-е-і…
Все почуєте вві сні…
Герб розлуки піднімете
І посвідчите мені!..
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 5.00