Сім нот
Terpsihora — 28/12/2010 - 00:10
Немов сім нот життя розкидане у просторі
Твоє і не твоє,
Немов водночас ти й не ти сплелись
Дорогами холодними кудись туди в небесну вись.
Біжиш, летиш і падаєш, і знов встаєш
Немов нічого,
Немає перешкод, немає і натхнень - нема нічого,
Лиш жага до мети, де горизонт свобідної свободи.
"До" - до неї пробиваєшся крізь тінь примари
Без жалю і страху,
"Ре" - ревеш і стогнеш, і знову падаєш й біжиш,
Щоб досягнути берега стрибати в воду не спішиш.
"Мі" - міраж це все, омана та ілюзія
В твоїм житті,
"Фа" - фактично сам ти і не сам, один і не один,
А сніг мете, змітає сумніви, змітає холод тих минулих зим.
"Соль" - сольфеджио життя, читання нот без тексту,
Навіщо ж текст?!
Коли емоції переповняють душу й серце,
Коли кричать нервово почуття й співа - то зайві тут слова.
"Ля" - ляльковий дім безумства та ілюзії
Там лиш театр,
"Сі" - сімейні драми в тім ляльковім домі,
Немає місць для одкровення в домі цьому.
Немов сім нот, немов сім невідомих
Життя твоє,
Дорога долі кожному своя: нова, стара, окрема,
Окрема до тих пір, допоки не знайдеш ті правильні слова.