Немає там, де слід твого парфуму
Bodo — 19/09/2010 - 16:25
Нажаль мене немає там,
Де слід твого парфуму
Вітром розчиняється в повітрі.
І в світлі глянцем оповитий стан
Вогнями місяця налитий.
Без тебе вітер попелить,
І темряву не ріже промінь.
Очей твоїх в останню мить,
Що так нагадували осінь.
Я ж в спеці помирав пустельній,
Як не настав той дивний день.
Бо голос твій, мов спів джерельний
Солодший од морських сирен.
А вітер той сильніше свище.
Усі ж пісні вже відлунали.
Мене, як бачиш - не піднімеш
Своєї тонкої вуалі.