Відкорковую пляшку води. Зі скрипінням пальців відкручую баночку вершкового лаку для нігтів. Зморжки проявляються на моєму носі від колючого запаху ацитону. Хто ж не вимальовує пензликом красиві візерунки на своїх нігтях у машині коханого чоловіка? Краплі моїх парфумів зі смаком роси втечуть тобі за комір сорочки , просочуючись у пори твого соковитого тіла. Дзвінок останнього трамвая у вечері.
- Мені потрібно йти, - втомлюючи жагу до життя , кидаю я .
Ти відпускаєш мене ближче до ночі.
Я ніколи не кидала тобі лід за пазуху(брехала). Якби я й кинула , то у тобі все й так розтає. Ти мій океан.
Я люблю запах диму. Дим - це слід від жагучого вогню , який ти залив своєю водою.
Мій кисень - це твій новий одеколон.
Коли б ти не відпустив мене цього вечора , я б не дозволила тобі відлетіти у Польщу.
Ти ж знаєш , що я не є гордою. Повернулась. Завжди відпускала до їнших ... , дзвонила , повертала , приклеювала жуйками твої фото на стіни , а ти йдучи від своїх коханок , говорив , що кохаєш мене , по- справжньому. Цілую губи. Відчула.Чужі парфуми.
Я ж не роблю скандалу, а ти із ним ідеш.Виходиш у шторм. Двері захлопуються і я знову у пастці.
Кількість рецензій: 2
Середня оцінка: 4.50