Час для божевільної
Ліана — 12/08/2010 - 23:05
Коли ти розпочинаєш життя наново,то це має бути якось неперевершено,геніально . Мені не потрібно від життя чогось екстравагантного,неймовірного. Мені необхідна я,саме я. Не яскрава особистість, але з озерами сподівання і віри в очах. Ті,хто стає поруч,то відчуває ритм пульсу-музику її тіла. А ті,хто інсценуючи свою гордість ,відвертаючись ідуть,втрачають те піклування і тепло. Жаль,адже їй себе не було жалко . З неї могли тягнути ці ниточки щастя,але вона оживала. Її емоції ховаються в посмішці. Трішечки страху,невпевненості,почуття,придуркуватих речей,інфантильності. Що важливо в мені? Не знаю. Мабуть просто те,що я посміхаюся, а там уже всі емоції :холоднокровні,вогняні,трішки підігріті для особливо пікантних «спецій». Я не очікую від життя дарунку - Kinder Max . Люди будуть зникати,перевтілюватися у маски,змінюватись,повертатися у свою домівку - це час. Це щось невпинне для мене. Виняткові стрілки життя все рівно колись спиняться в якомусь напрямку .І я не знаю,що це буде за напрям,але я піду . Я піду,не буду горда як ті,що йшли від мене у пошуках кращого життя .Я повернуся назад не останній раз . Адже нам не раз дозволять розпочати все спочатку,як з перекруткою у фільмі,що на DVD . «Але знову-таки час так плине швидко»,- говорять люди .І я буду змінюватися у зовнішності,світ перемінюватиметься. Але ,що буде,якщо час спиниться одної прекрасної миті? Адже всі так скаржаться на те ,що він так шалено плине,минає,летить . Але якщо він зупиниться ,то хтось так і не довідається,що його кохають,а хтось не знатиме ,що його бажають і роками чекають. Ми будемо роздумувати свої,вчинки,обіцянки,будемо вагатися і ховати свої почуття . Стоятимемо на одному й тому самому місці . Невже життя живе у часі? Це все придумали ми-Люди !Можливо взагалі не існує ніякого Часу . Це ми дали назву цьому відліку. Це ми дотримуємося тих же самих правил,які видумали самі . Я лише хочу народитися там,де я дійсно була .(с)