Збірка: Нотатки на коліні
Вже опускаються руки,
Сили іти більш немає,
А серденько скаче у грудях,
Мов вовком сполоханий заєць.
Як тяжко по сходах йти вгору,
Все тіло – мов брила Сізіфа;
Криза – поїдуть не скоро
В під’їздах поламані ліфти.
Всі сили спливають із потом
Несила ступити і кроку,
Квартиро моя, ну де ти?
Чому я живу так високо?
Міражем увижається ліжко,
Навколо стоградусна спека,
Сходинка, ще дві, ну ще трішки…
Другий поверх уже недалеко!