***
Катеринка-Українка — 23/07/2010 - 11:42
Збірка: Тарасові іще один вінок...
Колись давно в колючих теренах
Заплуталась Вкраїна яснозора.
Посіяло там панство люте горе,
І не було в нас радості в піснях.
На вкритих чорним кукілем полях
За плугом проливала ревні сльози.
І у палючу спеку, і в морози
Пустіли лави у сумних хатах.
Та встав Тарас, душа тії Вкраїни,
Утер від сліз ясне лице дитини.
Пройшовши шляхом зла і катувань,
Звільнив народну душу від страждань,
І слово “ раб ” навік забули люди,
Пустивши правди дух у вільні груди.
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 10.00