твій шампунь знову пахне липою
і кислішає в прожилках щавель,
захлинаються крани і схлипують,
стелі рясно зійдуть дощами

я давно не рахую скільки їх,
закладатиму вуха тишею,
з неба тонко прозорою цівкою
вони часом стікають і пишуть мені

як вода прогризає підлогу
під ліжкАми у нашій спальні,
одягну гумаки… я човгаю
і не викличу рятувальників

а будинки разОм із коренем
хтось збиратиме як гриби
і розтанемо вбиті горем ми
ніби зграйки морських рибин