Набридли твої зауваження.
Втекти, тільки сил немає.
Погане складається враження?
Іди, не тримаю.
Лишусь зі своїми вадами
І з ними я каву питиму.
Сміюсь над чужими порадами...
Розбитими.
Немає в мені ідеального,
Та змін я не вношу у власне «я».
Все зводиться знов до банального:
Я не твоя.
Не хочу тобі суперечити,
Не можу нових аргументів знайти.
Ти спробуєш знов заперечити?
Не зможеш ти.
Без сенсу я далі житиму
Не з’явиться він від кохання твого.
А знаєш, я далі любитиму...
Але кого?
Кількість рецензій: 4
Середня оцінка: 6.75