Збірка: Природа дістала мольберт
Горби-шишки – неписана картина,
Тікає Псьол кудись за небокрай,
Зелені луки – річкова долина…
Художники вважають, що це рай.
Тут і будяк художню має форму,
А квіти і яскраві й непрості.
Наш вітер то підхопить хмару сонну,
І викрутить із неї всі дощі,
То сяде на кленовому горбочку
І пестить жовте листя восени…
Прозоре небо в нашому куточку.
Солодкі тут калина бачить сни.
Тут хміль росте такий п’янко-духмяний,
Що після мряки чи осіннього дощу
Стоять горіхи і тополі п'яні,
А горобці кричать, співають досхочу.
Горби-шишки – неписана картина!
Завмерла осінь на порозі чи зима.
Прибралась чорноброва горобина,
Чекає снігу зорана земля.