Твої Батьки
Катерина — 26/05/2010 - 22:15
Збірка: Кілька спогадів
Твої батьки. Дуже чемні
Зродичами, друзями, знайомими,
І з твоєю нареченою,
І з твоїм найкращим другом,для них дивним...
З іншими, що навіть тобі не відомі,
І обізнані в усіх твоїх проблемах...
Не ходжу я під твоїми вікнами,
І ночами взимку тобі не дзвоню...
Ти мовчиш.за це мені не прикро.
Ти мене не звинувачуєш,
і я тебе в усьому не виню....
Не ходжу твоїми рівними дорогами...
Епізод: на зустріч йдуть твої батьки...
Такі чемні. Що у чемності приховане?
Усміхнусь.у відповідь вони...
твої батьки виглядають щасливими,
коли хтось про тебе запитає.
Всесвіт сенсу їхнього життя навколо тебе
Обертається.Ти ж мучишся і злишся,
вся увага дістає надміру і вбиває...
Стервою чому ти назиаєш милу наречену,
Соїх друзів до квартири не впускаєш?
Не ходжу твоїми рівними дорогами.
Не наснюсь тобі при повнім місяці.
Ти не привітає мене зднем народження.
Знов прокинешся.
Чи щось в тобі прокинеться?..
Твої батьки милі люди.
І про тебе щиро дбають.
Маєш все, чого ніколи не шукатиму...
Та чому з тобою образ мій усюди?
І на Хіта я уваги не звертаю,
Та він не помітить, буде грати...
Не знайома із твоєю нареченою.
На твій смак, сказали що білявка..
Байдуже, їх слухати не мала я потреби,
Їм всерівно, про що пліткувати....
Не хожу твоїми рівними дорогами.
Вчора друзі запросили на концерт...
те що втрачено, то втрачено,
Що зроблено - те зроблено...
там де ти я не хожу, і не живу тепер...
Почуттями не живеш наповну.
У всіх твоїх днях - фальшиві ноти.
твої батьки чемні і зі мною...
Байдуже, ім'я моє їм не відоме...