Нас вітер із півночі сіє, ми сходимо
І в роті повітря густішає. Стебла
Місце лишають у тебе під одягом
Щоб впасти в глибоке червоне небо

Б*ються хребтами у босі підошви,
Тихо до ніг пригортаються хвилі
І хтось пророкує завтрашній дощ нам
Кулю за кулею… кожну на виліт

Із неба щоночі котяться німби
І стукають в двері малесеньких хаток,
Повітря пекуче в мені… і ніби
Не знаю, куди тебе цілувати