Просто Настя...
Биндас Оля — 1/04/2010 - 22:09
У неї вулиці одна на одну не подібні,
І вилиці сіріють наче осінь,
І милиці давно вона не носить.
Шукає під ногами слово «Досить».
Вночі снувала синтетичне щастя,
А вдень не існувала, бо боліло.
Душевні рани вкрили хворе тіло,
Всі кликали Анастасія, а вона хотіла – Настя…
В житті у неї якось не велося -
Брудне волосся, сіро-жовта простинь.
Любов щораз робила серцю розтин
І все було якось занадто «просто».
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 7.00