Чому?
Кєра Гоноровий — 9/03/2010 - 03:43
Збірка: Проза
На мою думку, питання накшталт "Чому ти любиш сидіти на даху?" або "Чому ти носиш довге волосся" - завжди були не доречними. Але більшість людей цього не розуміє і задає ці питання. А їм відповідають: "Бо мені так хочеться!!!"....Наше супільство ще не дійшло до того, що людина може робити не тільки те, що повинна, але й те, що хоче робити. Не надягаючи на себе ніяких " масок", а просто бути собою, бути справжнім, не думати про те, що про тебе кажуть чужі люди, люди яких ти ніколи не бачив і навряд зустрінеш колись .Але нажаль суспільстово до цього ще не готове.
- Чому ти любиш сидіти на даху?
- А може мене там розуміють, може мене там люблять?
- Хто?
- Вітер, небо і Я.
Такими словами людина хоче показати, що їй погано, що їй не вистачає уваги та любові з боку оточуючих. Але наш час жорстокий і люди жорстокі. Всі дивляться на тебе, бачуть, що тобі погано, і про себе думають "ха-ха так тобі і треба, бо ти не такий, як ми!"
Чому склалася така думка, що якщо ти думаєш не так, як усі або робиш щось неординарне, то ти - поганий і відстійний? Чому ми - сучасні люди, живемо за законами 50-их років ХХ століття: "якщо ти не такий, як ми, то ти ворог"? Люди ми повинні розуміти один одного ми ж саме ЛЮДИ, а не тварини.