Стояла на тонкому щаблі височезної худої драбини та знизу підтримувала ринву. Тато ж стояв значно вище та наполегливо прикручував цю бляшану трубу.
Я намагалась щонайміцніше тримати ринву і відчувала як тим часом усе сильніше терпнули мені руки. Подумалось раптом: а що було б, якби звідти – зверху – щось гепнуло на мене? І не встигла я додумати думку цю докінця, як таки впало. Важка залізна викрутка, якою тато так спритно крутив ще мить тому, з висоти кількох метрів боляче упала на мою ліву скроню.
Ударило так – що, здалося, світ увесь перевернувся догори дном, як порожня бочка.
Я ж, закусивши від болю губи, намагалася не показати того, наскільки сильно вдарило. Старалась триматися при татові, адже дивився на мене таким переляканим (як я у дитинстві, коли щось накоїла) поглядом.
Бачивши світ у химерних туманних клаптях, досить спритно я злізла з драбини та пішла до кухні. «Незворушно» відчинивши холодильник і, узявши перше, що потрапило під руку, а саме: холодний слоїк із смородиновим варенням, я приклала його до лівої скроні й «спокійно» на очах стурбованого батька (який мовчки прийшов за мною із двору) пішла до своєї кімнати.
Зайшла, зачинила двері й повернула ключа. Завмерла посеред кімнати на якусь хвилину. Усе намагалася розгледіти предмети навколо крізь цей туман в очах, який розсіявся лиш тоді, коли слоїк випав із моїх рук додолу, скло поранило босі ноги, а варення із краплями моєї крові розтеклося зеленим килимом.
Ноги відмовилися тримати: я повільно осіла у цю темно-вишневу пляму – й розридалася…
Ще з годину я сиділа на підлозі, мачала пальці у розлите варення із присмаком власної крові, повільно зісмоктувала його з пальців, а перед очима йшло німе чорно-біле кіно невідомого мені режисера, де була лишень одна сцена, одна героїня, яка у калюжі крові лежала під височезною худою драбиною з проломленим черепом і викруткою поруч.
А коли моє життя обірветься, мов ґудзик із білосніжної сорочки Бога, то чи встигну хоча б «Прощай!» гукнути серцю своєму?
Як прийдеш, Смерте моя? І що буде у твоїй руці?
Сподіваюся... не залізна викрутка…