В чужих очах
Lestat — 1/02/2010 - 03:03
Конкурс: Конкурс україномовних творів «Речі»
Ми дивимось на небо через воду,
завжди шукаючи свою свободу,
але ніде її нема, навколо сніг мете - зима,
вона полишить нас сама,
але на стінах намалює стелю,
порожню і німу пустелю
на самім дні твоїх очей,
від її холоду біжиш ти до печей.
А де ж вона? твоя свобода,
то стала врода, стала мода?
Чи може ті фотоальбоми
якими ти тепер живеш,
по течії у низ покірно попливеш...
В чужих очах шукаєш порятунку
від самоти чи від свого рахунку
і сам не знаєш куди йдеш
і інших за собою поведеш,
дивитися на зорі крізь альбоми
в улюблені свої хороми
ти знову прийдеш і впедеш.
Що ж позбавляє тебе усіх меж
отрута в мозок, кров у вени
приглушені гудки сирени,
і знову - біла стеля, електричне сонце,
затулене мале, сліпе віконце,
за ним вже квіти, діти і твоя свобода
але не має сил - з роками вже не згода.