"Абстракції"
Faradeja — 20/01/2010 - 20:04
Жаль, що у руках немає кольорової фарби, якою можна було б розбавити монотонні гами життя, замалювати чорні краплі болю і сліз, що є чи будуть на полотні ще недомальованої картини – чиєїсь історії, шляху.
Як не дивно всі ми – елементи однієї абстракції,одного незрозумілого витвору мистецтва, а саме життя, впродовж якого ми власноруч спантеличуємо яскраві барви долі, змішуємо чорне і біле, занурюючись у буденне сіре, а згодом у розпачі, у кайданах повсякденного, розуміємо, вороття назад не існує, лиш шматочки подертих , нездійсненних мрій переслідують зневірену душу.
Що таке абстракція? Це довга дорога пізнання, яка стає зрозумілішою завдяки випробовуванням. Кожен з нас будучи маленьким штрихом у цьому незбагненному, великому шедеврі, що відображає наш внутрішній світ з власними законами і своєрідними, інколи химерними для оточуючих уявленнями, шукає фрагмент місця для самовираження і реалізації самого себе, прагне розширити свій кругозір і йти вперед на перекір усім й усьому… бо нам властиво підкорюватись мріям… Боротись… Перемагати… Але хтось помиляється… Підіймаючись по щаблях суспільних висот, не будучи спроможним втриматись і осягнути правила виживання, ми підкорюємося земним спокусам, стаємо заручниками безмежної ідеї свободи, брехні, алкоголю, сексу, наркотиків, марнославства, кар’єри, грошей… Забуваємо про мрії… Перестаємо боротися, і програємо своє життя життю… А в період передсмертної агонії, ми собі ставимо питання, жили ми чи існували…?
Ми покидаємо тіло, залишаючись… ким? Залишаючись огидною плямою для очей Художника, яку не можливо витерти, або славою Його творіння…