Слово єдине зірвалося з вуст
Валентина — 12/01/2010 - 15:25
Збірка: Біотоки кохання
Слово єдине зірвалося з вуст,
І луснув міцний, як здавалося, світ.
Його відмираючий, здавлений хруст
Свідомість роздер, розкопав, наче кріт.
І зникла довіра, яка крізь роки
Несла на собі те важливе завдання:
З'єднати мостами два береги,
Тримати за руки два різних кохання.
Все знищено швидко – і мур, і рови.
Немає квітучого саду у серці:
Спалили безжально чуттів килими,
Розбили зображення щастя в люстерці.
Слово єдине зірвалося з вуст,
І виросла в душах палюча пустеля.
Ох! Взяти б у руки березовий прут
І зупинити цього "менестреля".