По краплині
Mari4ka — 10/01/2010 - 13:19
Конкурс: Конкурс україномовних творів «Речі»
Дощить... Колись я до нестями
Це любила,
та тільки не в грудневу
тиху ніч.
Я за спиною відчуваю свої крила,
не заблукаю більше
між облич...
Дарма, що так неясно,
півтонами,
краплинами стікає суть
на теплий шовк.
Стрибати мусимо
між острівками
Непевності, без жодного жалю
до підошов.
Дощить сьогодні, завтра теж,
можливо...
Синоптики - лише раби
нових умов.
І не мені одній сьогодні
пощастило -
віолончелі мелодійно стихли...
Дощ пішов.
Кількість рецензій: 2
Середня оцінка: 10.00