Пів вічності
Kira — 23/12/2009 - 16:04
Збірка: У сутінках кімнатної душі
Прощалися слізно
затьмаренням
змірено змирені
Покрились мурашками
голоси наші
відчаєм скривлені
Обнялись очима
й відчули
що скоро розплавимось
Пів вічності десь
безкінечністю
шахматно бавимось
Зв’язались мотузками
сльози
проколені віями
І мізки вмостилися
в ноги десь
сонними зміями
І пальці замерзлі
байдужо
відстукують в такт
І блиск надає
так безстидно
очам нашим смак.