Ненав'язлива осінь
RinA — 13/12/2009 - 07:59
Збірка: ІнколиНеПлачуть
Конкурс: Конкурс україномовних творів «Речі»
ця осінь запамятається як перше невдале побачення.
кістляві дерева крізь заклеєні назиму вікна
і перехожі заргужені пакунками наче верблюди
на вулицях такого порожнього сивого міста.
на бордах реклами кольору всього їстівного
але від цього вони не стають ні краплі добріші
і ці останні гастролі театру чиї відверті афіші
вітер розноситиме вулицями мабуть до року нового.
така мінлива погода, що нерви танцюють зграями
і залишаєтся лікувати душу бабусиними відварами.
аби не спустити курок на пульті керування собою.
осінь відверта до крові на світлинах твого фотоалюбому.
і всі вечірні вогні забираються в душу фатумом,
так наче стинути хочуть тебе в кулаці і не відпускати,
проходять крізь всі збудовані наколо серця стіни,
і вимагають повернення до театру головної героїні.
гучніше чути як починаєш боятись фіналу
і хочеться крикнути осіннє пробачте, мені цього мало.