Вона не вірить у дива.
Валентина — 10/12/2009 - 15:12
Збірка: Роздуми на вільні теми...
Вона не вірить у дива.
Вони лишились десь позаду.
Їй не п'ятнадцять – тридцять два,
Їй не на свято – на нараду.
Контракти, акти, кожен день
Чиєсь життя, чиїсь надбання…
Від власних мрій лишилась тінь,
Від почуттів самі зітхання.
Душа не мається – мовчить,
Чи то замерзла, чи заснула…
В її житті настала мить,
Стрімка, безжальна, як акула.
У тих очах суха трава
Там жодна квітка не квітує
Кому потрібні ці дива,
Практичність – ось, що всіх чарує.
Але щорічно в Новий рік,
Вона вдягає білу шубу,
Ховає стрижку під парик
І йде на дивовижну службу.
Ні хто не дасть їй тридцять два
Її Снігуроньці – п'ятнадцять.
Вона не вірить у дива?!
А може звикла маскуватись?..