Ми чекаєм на тебе - я і чай.
Ганнуся — 6/12/2009 - 15:54
Збірка: Молоде - недосвідчене..
У світлі свічки п ` ю
духмяний чорний чай
і пишу…Тобі…
Ти знаєш, ніколи
не могла б подумати, що чай
може бути смачним,
за відсутності Тебе…
Саме тому, певне, завжди
пила чорну каву
з вершками..на самоті..Ти ж знаєш…
Сьогодні зрозуміла,що без Тебе
холодно… і самотньо…
а з Тобою – тепло і затишно…
Власне, я знала це завжди, але
сьогодні вкотре переконалась…
Ти знаєш, я чекаю на Тебе…
чекаю… завжди…
Коли йду вулицею сумного
міста,
коли сиджу на підвіконні
вночі,
коли п ` ю чай, або
каву,
коли беру в руки свій мовчазний
телефон,
коли пишу Тобі чергового листа…
Я скучила за Тобою..
Звісно, Ти ніколи не був поруч
по-справжньому,
але я все одно сумую за Тобою…
Без Тебе мій світ стає
безбарвним, сумним…
Знаю,Ти зараз це читаєш…
І не розумієш, навіщо це мені
потрібно…
А я без цього не можу…
Як і без Тебе…
Знаєш, душею я зараз
поруч із Тобою…Відчуваєш?
Я ніжно огортаю Тебе
невидимими обіймами,
куйовджу рукою волосся,
дивлюсь у Твої очі,
колір яких я ніколи не можу
запам ` ятати…
Певне, саме тому завжди кажу собі,
що вони – кольору Раю…
А потім я Тебе цілую –
ніжно і невідчутно..
Лагідно і непомітно,
наче промінчик сонця…
Ти знаєш, в мене закінчився чай…
А ще – догорає свічка..
Тож буду закінчувати писати…
на сьогодні…
P . S . Я залишила Тобі чай
на підвіконні…
Я чекаю на Тебе.. пам ` ятай…
бо, як я вже казала, без Тебе холодно…