Звір (частина 2)
Ihor Zubrytskyi — 24/10/2007 - 13:26
Збірка: Лабіринти душі
Я бачу шлях тепер чіткіше свій. Явилась діва уночі мені, сказала: «Ти не сам».
Я встав з колін, вже скоро ранок. З’явився й той кого ненависть годувала.
– Кидайся, їж мене і тіло роздирай, напийся крові… Битись більше я не буду!
І кинув меч на землю й лати зняв, коня пустив повіддя.
Він зуби гострі увігнав у мене і розірвав гріховне тіло. Дрібні шматочки. Раби підняли голову під муром.
І моя кров поїла землю, та спрагло пила, вже давно хотіла.
Та завтра я воскресну вже Єдиний, я той який простив своїй душі ненависть.
Кількість рецензій: 1
Середня оцінка: 10.00