Чому я не фенікс?Чому не літаю?
Загублена у просторі — 26/11/2009 - 09:36
Я - фенікс... Я дуже хотіла б ним стати -
Таким помаранчевим спалахом дива.
Жила б у домашній кладовці. Можливо,
І звали б мене, як кумира - Агата.
Ви знаєте, фенікса сльози значущі,
Вони загоюють будь-які рани.
Мої сльози лилися б неначе з-під крану -
Не просто солоні - корисні,цілющі.
Їх би збирали круті підприємці,
Катали б у банки, постачали б в аптеки.
Я була б популярніша геть за лелеку,
Що приносить дітей,як святкові гостинці.
Я згорала б,палаючи іншим жертовно,
Підіймала би знову із попелу крила.
Малювали б мене на листівках акрилом,
І крутили б в вечірніх новинах невтомно.
Ну а поки....я - фенікс. Наполовину.
Я згоряю - листами у табакерці,
Які ти підпалив. З-за балконної дверці -
Клубами Winstonського диму...
....І воскресаю - в тебе в серці....