“як справи?”
мов небо плаче.
“що робиш?”
дивлюся дощ.

направо...
”ніззя іначє!”
як робот...
“куда ідьош?!!”

похмурість
уже дістала,
акордів
нових — нема.

так журить
далека старість.
коробить —
близька зима...