Приховуєм під парасолі
Катерина Бойко — 8/11/2009 - 20:22
Збірка: Вперше
Знову дощ. Парасоль приховала печаль,
Проте вона промочена слізьми
Нещасних клоунів, що люблять карнавал,
Колись такими станемо і ми.
Під чорну парасюлю - темні вчинки,
Але під білою їм теж не посвітліти.
Заллю хлориду в мозок зо дві склянки,
Аби хоч щось вдалося пояснити.
Обожнюю прозорі парасолі...
Спостерігаю за спробами дощу
Мене облити, обмочить доволі,
Та я в безпеці,лиш ноги промочу.
На зупинку під*їжджає жовтий "бодік",
Заковтує метушливих людей,
Закриваю поспішно свій "зонтик",
Спішу хутчіш до відчинених дверей.
Засумує від розлуки тихий вечір,
Заплаче на автобуснім прозорім склі...
Вже підходить до опівночі четвер,
А по місту лише чорні парасолі...