Метаморфози
Анна Бабка — 8/04/2008 - 10:46
Конкурс: Музика серця
На дивних вереницях смерті
Мого життя порожній дзвін,
Ніхто не знатиме, де він,
Бо всі сліди сльозами стерті
На довгих віях круговерті.
І ангел приховає правду
Завдасть удар і досить вміло
Уб’є зрадливе хтиве тіло
І в тиші похоронить зраду,
І полетить на вишніх раду.
А дощ-каліка гріх цей змиє,
І біль від серця в сантиметрі,
Заглянь но, любий, в очі мертві,
Котрі ніхто вже не закриє,
Сльозами скорбі не омиє.
Лиш гра ілюзій швидкоплинних,
Мій скарб, що золотом здавався,
Лиш порох, що у раз розпався
За мить до перетворень дивних,
За крок до царств душі глибинних.